- Загальні вимоги до складання ґрунтосуміші
- Листяна земля
- Дернова земля
- Торф
- Пісок
- Домішки і наповнювачі
- Цегляна крихта
- Перліт (Агроперліт)
- Вермикуліт
- Цеоліт
- Глина
- Деревне вугілля
- Керамзит
- Щебінна крихта, дрібний гравій
- Вапновмісні домішки
- Кислотність ґрунту
Загальні вимоги до складання ґрунтосуміші
Переважна більшість кактусів та різних сукулентів ростуть у пустельних, напівпустельних або гірських зонах планети, ґрунти яких відрізняються від звичних для нас низьким вмістом органічних речовин. Проте земля таких регіонів дуже багата на мінеральні солі, є розсипчаста, легко проникна для води і повітря. Саме такі склад і властивості бажано надати субстрату при складанні ґрунтосуміші для вирощування кактусів та інших сукулентів.
Отже основними вимогами до ґрунтосуміші для кактусів та багатьох сукулентів є:
- Пористість та розсипчастість, легка проникність для води і повітря
- Дрібногрудкувата, гранульована, зерниста структура
- Повинна бути багатою на вміст мінеральних речовин, але із невеликою кількістю органіки (гумусу)
- Не допускаються домішки неперегнилих органічних решток у вигляді листя, галузок, корінців рослин, наявність насіння бур’янів, шкідників
З часом кожен, хто вирішить самостійно виготовляти ґрунтосуміші для кактусів і сукулентів, набереться достатнього досвіду у цьому. Хоч на початку ознайомлення з основними принципами приготування субстрату для своїх рослин може здаватись, що це якесь аж надто складне завдання, яке потребує великої кількості часу і спеціальних знань. Але це не так. На мою скромну думку, пошуки земляної суміші справді хорошої якості та складу по різних квіткових магазинах і садових центрах заберуть зовсім не менше часу, плюс ще й грошей, ніж один-два виїзди куди-небудь за місто, в ліс чи на річку, де можна зовсім безкоштовно заготовити собі більшість складових частин субстрату, які будуть потрібні, до того ж у достатній кількості.
Розглянемо основні типи ґрунтів, які використовують для приготування земляних сумішей для вирощування кактусів і сукулентів, а також різних добавок до них. Коротко опишемо їхні властивості, як і де заготовити кожен складник нашого субстрату.
Листяна земля
У невеликих кількостях легко зібрати під товстим шаром минулорічного опалого листя по вологих заглибинах листяних лісів. Утворюється в результаті перегнивання старого листя попередніх років. Непридатна для такої потреби земля з-під хвойних дерев, а також з-під дуба, верби, тому що містить у собі дубильні речовини, які можуть негативно вплинути на розвиток сукулентів. Найкращим вважається такий перегній з ліщини, бука, липи, вільхи, плодових та деяких інших дерев.
Якщо потрібно заготовити листяну землю в більших кількостях, влаштовуємо компостування опалого листя у викопаній в землі ямі, штабелях, ящику, бочці, або у звичайному поліетиленовому мішку. Можна додавати зелену масу, наприклад, скошений бур’ян або траву. Закладену масу регулярно поливаємо водою для підтримання у злегка вологому (не мокрому) стані, тримаємо у теплому затіненому місці з вільним доступом повітря, хоча б раз на місяць добре перемішуємо. За період часу від одного року до двох такий перегній повністю готовий, але перед використанням його обов’язково потрібно просіяти, щоб відокремити від неперегнилих решток рослин.
Листяна земля багата мікроелементами, гумусом, корисною мікрофлорою, які покращують родючість і структуру ґрунту, змінюють реакцію останнього на кислу, є повністю безпечною, екологічно чистою складовою.
Дернова земля
Найпростіше добути на вологих пасовищах із кротових куп, або обтрушуючи викопані товсті шматки дерну. Ознака хорошої дернової землі, це велика кількість конюшини, бобових та злакових рослин на ділянці. Не слід брати такий ґрунт на низинних заболочених місцях, де кислотність його занадто висока.
У великих об’ємах складають у теплому затіненому місці в купи нарізані товсті шари дерну способом трава до трави, ґрунт до ґрунту. Їх регулярно зволожують, з часом перекопують. Така дернова земля буде готова через 2-3 роки.
Дернова земля буває глиниста або піщана, вона щільна і важка, майже не містить гумусу, насичена мікроелементами, добре утримує вологу, зберігає свої якості протягом багатьох років.
Торф
Найбільш часто використовують так званий верховий, волокнистий, коричневий торф, який хоча й бідний на макро- та мікроелементи, проте містить багато органічних поживних речовин, амінокислот, гумус. Додають його в землесуміші в якості розпушувача, також він має здатність збільшувати кислотність субстрату, тобто понижувати його pH (показник pH торфу буває від 3 до 4). Важливо, щоб торф при висиханні не ставав затверділим, як камінці, це вже буде ознакою його поганої якості. Ще одна властивість – стимулювати утворення і ріст коренів рослин, саме тому деякі кактусівники використовують торф для вкорінення живців, пагонів та так званих “діток” кактусів.
Певна річ, що додають даний складник до ґрунтосуміші в невеликих кількостях і тільки таким рослинам, яким він піде на користь. Не варто зловживати великою часткою торфу в субстратах для кактусів і сукулентів, тому що він здатен спричинити закисання землі в горщику, надмірний непропорційний ріст і неприроднє витягування рослин, відмирання коренів. Натомість деяким кактусам навіть варто додати даний складник у ґрунт у помірних кількостях, який призведе до оптимальної кислотності, внесе необхідні органічні поживні речовини, які будуть корисними для здорового росту і цвітіння. Як приклад можна назвати епіфітні кактуси, а також нотокактуси (Notocactus), ехінопсиси (Echinopsis), еріокактуси (Eriocactus), еріоцереуси (Eriocereus), пародії (Parodia) та деякі інші сукуленти.
Пісок
Використовують промитий або просіяний від найдрібніших фракцій річковий пісок, який можна накопати на піщаних пляжах, берегах річок. Саме такий крупнозернистий, який часто використовують акваріумісти. Придатний також будівельний з кар’єрів, але обов’язково попередньо промитий чи просіяний через дрібне сито або хоча б через антимоскітну сітку.
Основні важливі властивості піску, це водопроникність і повітропроникність. Чим більша частка його у ґрунтосуміші, тим скоріше субстрат пересихатиме і буде більш сипучим, водночас така суміш стане менш поживною для рослини, що часто є важливими факторами у вирощуванні кактусів і сукулентів.
Домішки і наповнювачі
Виконують різні функції, в залежності від фізичних властивостей кожної речовини. Розглянемо деякі з них більш детально.
Цегляна крихта
Придатна виключно із звичайної червоної, випаленої з глини, цегли. Найчастіше використовують фракцію 3-5 мм, тобто розміром як гречана крупа, але за потреби можна собі відсіяти також дрібнішу або крупнішу. Має важливу властивість регулювати вологість ґрунту, вбираючи в себе зайву, яку потім при висиханні поступово виділяє назад у субстрат. Також така крихта є чудовим розпушувачем і дренажем.
Перліт (Агроперліт)
Використовують в якості розпушувача ґрунту, як дренаж, наповнювач для повітропроникності і регулювання вмісту вологи. Це природня речовина вулканічного походження, яка пройшла спеціальну термічну обробку, дуже легка, пориста, повністю інертна, здатна утримувати і повільно віддавати вологу та розчинені в ній поживні солі. Може замінити пісок чи цегляну крихту, якщо їх немає в наявності.
Вермикуліт
Природня інертна речовина, яка пройшла температурну обробку, має вигляд дрібних тонких пластинок жовтувато-коричневого кольору дуже пористої структури, містить деякі корисні мікроелементи. Застосовують як розпушувач, здатний поглинати велику кількість вологи, який забезпечує добрий доступ повітря до коренів, що впливає на їх гарний розвиток, протидіє гниттю у землесуміші.
Цеоліт
Природній мінерал, який містить велику кількість мікроелементів у вигляді сполук, легко доступних для засвоєння рослинами, незамінних для їх розвитку. Вважається, що він здатний адсорбувати будь-які мінеральні і органічні поживні речовини разом з водою, а потім поступово виділяти їх у ґрунт, що робить його справжнім регулятором вологи, кислотності і живлення у землесуміші для наших кактусів і сукулентів.
Застосовують у якості домішки у субстрат для садіння, а також як розпушувач і регулятор вологи та живлення. Деякі спеціалісти рекомендують його для посіву насіння і пікування сіянців, існує також культура вирощування кактусів у чистому цеоліті.
Глина
Глину в невеликих кількостях додають у ґрунтосуміші дорослим кактусам з потовщеним “ріповидним” корінням, таким як у Lobivia, Leuchtenbergia, Coryphantha, Lophophora, а також деяким рослинам великого розміру і з густими сильними колючками як Ferocactus, Echinocactus, стовпоподібним цереусам та іншим. Вважають, що хоча й дана добавка трохи сповільнює ріст, проте позитивно впливає на розвиток великих яскраво забарвлених колючок, барвистих квітів. Також вона є непоганим регулятором вологості ґрунту, так як здатна вбирати і довго утримувати воду, поступово віддаючи її в землю.
Заготовляють глину на відкритих місцях, беруть тільки верхні шари, які під впливом погодніх умов добре вивітрились і позбулись різних шкідливих частин, стали достатньо крихкими і грудкуватими. Також можна взяти даний складник із старої кахельної пічки.
Деревне вугілля
Достатньо корисна домішка, здатна запобігати появі гниття у субстраті, а також може вбирати зайву вологу і є гарним розпушувачем. Подрібнюють великі шматки вугілля, найкраще із твердих порід деревини, які можна взяти із погаслого багаття, мангала або придбати в крамниці. Після цього бажано просіяти через відповідне сито для отримання потрібної фракції приблизно як цегляна крихта.
Керамзит
Один з найбільш популярних матеріалів для дренажу на дні горщиків, до того ж подрібнений до потрібного розміру часток, може бути гарним розпушувачем, не здатний вбирати вологу, стійкий до появи цвілі та грибків. Екологічно чистий, легкий субстрат, буває різних сортів за діаметром кульок. Для дренажу кращі сорти керамзиту кульок невеликого розміру до 1 см в діаметрі.
Щебінна крихта, дрібний гравій
Можна добути шляхом пересівання відходів чи залишків будівництва, куп дрібного гравію або щебеню. В якості розпушувача придатна фракція подрібнення 3-5 мм, для дренажу або підсипання поверхні ґрунту можна використати такий матеріал дещо крупнішого розміру.
Вапновмісні домішки
Додають з метою збільшення pH субстрату (зменшення його кислотності), щоб попередити закисання середовища, як джерело кальцію для деяких рослин, яким він необхідний для розвитку колючок, волосків, а також таким, які у природі ростуть на вапнякових скелях, ґрунтах. Для таких потреб використовують стару вапняну штукатурку, мелений вапняк, подрібнену яєчну шкаралупу та інше. Додають у земельні суміші в різних кількостях, в залежності від потреб кожної рослини, кислотності ґрунту, а також від якості води, яку беруть для поливання.
Кислотність ґрунту
Різні види ґрунтів мають властиву для кожного з них кислотність (показник pH), яка дуже важлива для розвитку кореневої системи, а значить і для здорового росту рослин в цілому. Слід знати, що pH 7 вважається нейтральною реакцією субстрату, менше за 7 – кислою, а більше 7 – лужною. Для нормального життя більшості кактусів і сукулентів показник pH земельної суміші знаходиться в межах від 5 до 7, для прикладу, епіфітам потрібний ґрунт з pH 5, нотокактусам і чилійським родам pH 6, а мексиканським астрофітумам, білим маміляріям, цефалоцереусам, епітелантам, які ростуть на нейтральних вапнякових землях, показник pH 6,5-7,0.
Коли ґрунтосуміш складена правильно, то кактуси чи інші сукуленти мають здоровий вигляд, гарно ростуть і квітнуть, немає ніякої потреби виясняти показники pH, бо сам вигляд рослин нам говорить, що все в нормі. Потреба дізнатись кислотність виникає у нечастих випадках, коли з’являються ознаки затримки в рості, відсутності цвітіння без будь-яких видимих причин. Тобто у випадках, коли недавно пересаджена у субстрат хорошої якості рослина довгий період часу не починає рости, огляд на наявність шкідників чи хвороб не дав результату, варто перевірити pH ґрунту як ймовірну причину.
Показник pH найпростіше дізнатись з допомогою спеціального індикаторного паперу і кольорової шкали, з якою порівнюють колір смужки індикатора. Більш точно кислотність визначають в лабораторних умовах або, використовуючи спеціальний прилад pH-метр, який буває звичайним чи професійним і коштує недешево. Тут вирішувати вам, чи варто витрачатись на доволі дорогий прилад, який буде використовуватись дуже рідко. До слова скажу від себе, що за 40 років мого успішного вирощування кактусів, у мене ще ні одного разу не з’являлась потреба вимірити показник pH ґрунту, завжди було достатньо садіння рослин у субстрат гарної якості, який я готував самостійно із інгредієнтів, добутих власними руками.